Петрова Ірина

Петрова Ірина

Ірина Петрова - практичний  дитячий психолог, сертифікований спеціаліст з інтегративної дитячої та сімейної психології, член Правління Ассоціації психологів України.

neferati@ukr.net

Сексуальна поведінка і цінності підлітків багато в чому залежать не лише від соціального середовища і етичної атмосфери в сім'ї і в суспільстві, але і від характеру отриманої ними сексуальної освіти. На жаль, в Україні ні родинної, ні шкільної сексуальної освіти немає, спілкування з дорослими на цю тему практично відсутнє.

Історія підліткової і юнацької сексуальності за останніх 100 років переконливо показує, що її не можна розглядати лише в контексті молодіжної субкультури. Вона складає важливий елемент загальної сексуальної культури суспільства і підпорядкована тим же самим закономірностям розвитку.

Незалежно від мотивації, побутових умов (головна трудність для підлітків — де знайти відокремлене місце для зустрічей) і етичної оцінки, перша сексуальна близькість часто нагадує іспит. Хоча ця подія багато разів передбачається і програється в мріях і її, як правило, передує підготовка (залицяння, петинг і тому подібне), вона пов'язане з психологічними труднощами.

Головне правило — у всіх випадках необхідно діяти з щирою любов'ю і пошаною. Не варто ображати дитину, принижувати її, залякувати, застосовувати фізичні покарання. Дитина вбирає все, що ви робите і говорите -  саме ви подаєте приклад, як поводитися з агресією.

Якщо з народження батьки забороняють дитині виражати агресію (наприклад, лають, говорять «Не кричи! Не злися!»), вона засвоїть, що злитися – погано, спробує нічого не відчувати. Але при цьому дитина бачить, що батьки самі кричать один на одного та на нього, або застосовують фізичну силу. Тобто дії батьків розходяться з їх словами.

Цей внутрішній конфлікт приведе лише до нової напруженості, придушення почуттів, нещирості, депресій або ворожості. Тому якщо ви хочете, щоб дитина безпечно виражала свої почуття, звертайте увагу, який приклад вона отримує від свого оточення. Якщо у вас складнощі з контролем своєї агресії або з витримуванням агресії своєї дитини, то, можливо, варто звернутися до психолога.

Останніми роками все більше і більше дітей освоюють безкрайні простори Інтернету — світу, який дорослі створювали для дорослих. І все частіше виникають якщо не гострі спори, то вже точно сумніви: чи потрібно дозволяти дітям користуватися усесвітньою павутиною?

Чи потрібно дозволяти дітям користуватися Інтернетом? Поза всяким сумнівом, відповідь на це питання, має бути позитивною, адже Інтернет — таке ж середовище спілкування, як і шкільний двір. Дитина повинна уміти спілкуватися у віртуальному світі. До того ж можливості, які Інтернет надає для навчання і пізнання світу, практично безмежні. Заборонити дитині доступ в Інтернет — означає позбавити її самого ємкого джерела інформації в світі.

Правильніше поставити питання так: «Чи можна дозволяти дітям користуватися Інтернетом без нагляду?»