РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ АСОЦІАЦІЇ ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Регламенті наведені терміни вживаються у такому значенні:
  1. Комісія з питань психологічних експертиз (далі Комісія) - це самостійний орган науково-методичної допомоги громадянам та їх захисникам/адвокатам, що створюється Правлінням Асоціації психологів України, для кваліфікованого призначення психологічних експертиз/досліджень (в тому числі судових), які сприяють реалізації їх професійних можливостей за-для утвердження змагальності судового процесу.
  2. Угода — це угода про процесуальні правила проведення експертних досліджень Комісією, укладеною між Асоціацією та громадянином, захисникам/адвокатам.
    Ця Угода є договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК України і може бути укладена лише шляхом приєднання замовника - громадянина, захисника/адвоката до всіх її умов в цілому шляхом надання Асоціації Заяви про приєднання (додаток №1 до цього Регламенту) в порядку, передбаченому цим Регламентом.
  3. Експертне дослідження — встановлення особливості психічної діяльності особи та таких її проявів в поведінці, які мають юридичне значення та викликають правові наслідки.
    Основним завданням експертних психологічних досліджень/експертиз є визначення у підекспертної особи:
    індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;
    емоційних реакцій та станів;
    закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
    При проведенні експертних психологічних досліджень/експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
  4. Психологічна консультація — це роз'яснення фахівцем психологічних сторін поведінки обвинуваченого, потерпілого, свідка, позивача, відповідача та інших осіб, їх особистісних особливостей, а також сутності окремих психологічних теорій та підходів, які можуть бути застосовані на практиці. Психологічна консультація може бути як усною, так і письмовою. Остання, належно оформлена, може долучатися до справи в якості документа.
    Психологічна консультація надається, коли для відповіді на поставлені заявником питання не потрібно спеціальних експериментів і досліджень, а достатньо посилання на загальні положення науки або логічних висновків.
  5. Експерт — компетентна особа, що має вищу психологічну освіту, достатній спеціальний досвід практичної діяльності в сфері психології та бере участь в дослідженнях в якості джерела безпосередньої інформації і призначена Головою Комісії Правління з питань психологічних експертиз Асоціації психологів України або обрана заявником з числа експертів, які входять до складу Комісії або з членів Асоціації психологів України.
  6. Експертна група — це кілька експертів Комісії Правління з питань судових експертиз Асоціації психологів України, які обрані або призначені відповідно до цього Регламенту для проведення конкретного експертного дослідження.
  7. Експертна оцінка — мотивоване експертне судження.
  8. Експертний метод — комплекс логічних та математичних процедур, спрямований на отримання від експертів інформації, її аналіз і узагальнення з метою підготовки і прийняття компетентного рішення. Суть методу полягає у проведенні експертами аналізу проблеми з якісною і кількісною обробкою результатів індивідуальних експертних оцінок.
  9. Етапи експертної оцінки — взаємопов'язані між собою процедури, за допомогою яких реалізується експертний метод.
  10. Умови вирішення експертної задачі — початкові дані психологічної експертизи і спеціальні знання експерта-психолога, що використовуються при вирішенні конкретної експертної задачі.
  11. Ергономіка — загальна назва групи наук, що займаються комплексним дослідженням людини у виробничій діяльності і вдосконаленням засобів та умов її праці.
  12. Компетентний рецензент — це визнаний академічний навчальний заклад, якій має психологічний факультет та є дослідницькою та експертною установою відповідно до закону.
  13. Заявники — громадяни, захисники/адвокати (позивачі та відповідачі). Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред’явили відповідний позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи до яких пред’явлено вищезазначені позовні вимоги.

Стаття 2. Завдання експертних досліджень та організація процесу

Завданням експертних досліджень є сприяння захисту охоронюваних законом інтересів заявників шляхом всебічного, об’єктивного розгляду їх звернень та надання аналітично-експертних висновків, рекомендацій заявникам; здійснення методологічних розробок тощо з питань судових психологічних експертиз, включаючи участь у спеціалізованих секціях Міністерства юстиції України та інших державних органів;

Порядок експертних досліджень визначається чинним законодавством України, зокрема Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу»; «Положенням про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності.

При виникненні процесуальних питань, що не врегульовані цим Регламентом Комісія вирішує їх керуючись положеннями, які хоча прямо й не передбачені законом, але не суперечать загальним принципам Статуту Асоціації психологів України, Положенню про Комісію з питань психологічних експертиз та цьому Регламенту і є необхідними для належного здійснення експертами своїх повноважень.

Стаття 3. Принципи експертних досліджень/експертиз

Комісія утворюється та діє на принципах:
  • законності;
  • незалежності та підкорення її тільки закону;
  • конфіденційності;
  • рівності всіх експертів;
  • добровільності участі у роботі Комісії;
  • добровільної згоди експертів на їх призначення чи обрання заявником;
  • самоврядності фахівців в галузі психології;
  • всебічності, повноти та об’єктивності досліджень;
  • сприяння заявникам у досягненні ними мирової угоди з третіми сторонами.

Як виняток з принципу конфіденційності, Комісія має право публікувати окремі експертні висновки без зазначення заявників з метою узагальнення дослідницької та експертної практики. Опублікування експертних досліджень із зазначенням справжніх даних щодо заявників та предмету звернення можливе лише з дозволу таких заявників.

Стаття 4. Законодавство, що застосовується Комісією

Частиною 2 статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Аналогічно частина 1 статті 242 Кримінально-процесуального кодексу України визначає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової або експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу (частини 2-3 статті 243 Кримінально-процесуального кодексу України)

Комісія як орган науково-методичної допомоги громадянам та їх захисникам/адвокатам щодо кваліфікованого призначення психологічних (в тому числі судових) експертиз, які сприяють реалізації їх професійних можливостей задля утвердження змагальності судового процесу призначає експертизи та експертні дослідження (далі — експертизи та дослідження) фахівцями Комісії та/чи атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі — експерти) та, відповідно, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертних досліджень/експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність», "Про наукову і науково-технічну експертизу"; "Положенням про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності.

У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини Комісія за аналогією закону застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого, застосовується аналогія права чи Комісія керується звичаями ділового обороту, якщо останні за своїм характером та змістом властиві відносинам, що розглядаються і не суперечать загальним принципам Статуту Асоціації психологів України, Положенню про Комісію та цьому Регламенту і є необхідними для належного здійснення експертами своїх повноважень.

Розділ 2
ПІДСТАВИ ЗВЕРНЕННЯ ДО КОМІСІЇ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

Стаття 5. Компетенція Комісії

До Комісії можуть звертатися юридичні та фізичні особи.

Комісія може розглядати будь-яку заяву, щодо проведення експертних досліджень та може бути віднесена до компетенції Комісії відповідно Кримінального процесуального, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, Митного кодексу України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність», "Про наукову і науково-технічну експертизу"; "Положенням про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та чинним законодавством України.

Стаття 6. Сфера діяльності Комісії. Основні предметні види психологічної експертизи / експертних досліджень у ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

Психологічна експертиза дитячо-батьківських відносин.

Як правило, суперечки про право на виховання дітей виникають у такій категорії справ:

  • у справах щодо виховання дітей після розлучення батьків;
  • у справах про місце проживання дітей при роздільному проживанні батьків;
  • щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дітей, коли самі батьки не дійшли згоди в цьому питанні;
  • у справах про позбавлення батьківських прав;
  • у справах про відновлення в батьківських правах;
  • про всиновлення дитини;
  • про відміну всиновлення.

При проведенні такого роду експертиз психологічне обстеження проводиться, як правило, відносно трьох осіб: матері, батька та дитини.

Предметом експертного дослідження можуть бути: психологічні умови виховання дитини, особливості розвитку дитини, його індивидуально-особистісні властивості, відношення дитини до батьків, характер прихильності/прив`язаності до батьків, особливості взаємовідносин батьків між собою і кожного з них з дитиною, вплив кожного з батьків на розвиток дитини, індивідуально-особистісні особливості батьків, реконструкція причині сімейного конфлікту та ін.

Постановку експертних питань, що підлягають вирішенню судово-психологічної експертизи дитячо-батьківських відносин доцільним є погоджувати з експертом безпосередньо, в залежності від конкретних завдань дослідження.

Психологічна експертиза моральної шкоди.

Моральна шкода, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 це «…втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб…»

Моральна шкода полягає (ст. 23 Цивільного кодексу України):

  • у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
  • у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
  • у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
  • у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Мета психологічної експертизи моральної шкоди:

  • А) наявність/відсутність моральних страждань внаслідок “незаконних дій, або бездіяльності інших осіб”;
  • Б) причинний зв’язок між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями;
  • В) встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах;
  • Г) інтенсивність, глибина та тривалість страждань.

Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією по визначенню можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.

Психологічна експертиза при складанні угод з «пороком волі».

Укладення будь-якої угоди потребує свідомої активності людини, її волевиявлення. З точки зору законодавця, порок волі може мати об’єктивну та суб’єктивну складові. Суб’єктивна сторона угоди, це здатність розуміти значення своїх дій (інтелектуальний компонент угоди), та здатність керувати ними (вольовий компонент угоди), які пов’язані між собою. Вільному волевиявленню, згідно чинного законодавства (ст. 55, 57 ЦК України), може перешкоджати введення людини в оману, обман, насильство, загрози, зловмисна домовленість представника однієї сторони з другою стороною або тяжкі життєві обставини.

«Порок волі» у вигляді нездатності людини усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (як передумова недієздатності) – встановлюється при проведенні судово-психіатричної експертизи. А «порок волі» у вигляді нездатності в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та в повній мірі свідомо керувати ними може бути пов’язане з різними психологічними причинами, для чого необхідно проаналізувати особистісні властивості людини, особливості протікання психічних процесів, емоційний стан на момент прийняття рішення, вплив ситуаційних факторів на прийняття рішення та наслідки такого впливу.

Саме на встановлення таких психологічних обставин і спрямоване експертне психологічне дослідження. Завданням психологічного дослідження є встановлення того, чи було волевиявлення вільним, які фактори вплинули на вільне волевиявлення, які обставини передували вчиненню правочину та могли вплинути на емоційний стан особи та в якій мірі, чи властиві людині певні особливості інтелектуальної, емоційної та вольової сфери, які могли вплинути на прийняття рішення в конкретній ситуації, чи було рішення адекватним ситуації, тощо.

Основні предметні види психологічної експертизи у КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ:
Психологічна експертиза індивідуально-психологічних властивостей ідозрюваної/звинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення особи та їх вплив на поведінку під час скоєння інкримінованого діяння.

Підставою для призначення психологічної експертизи індивідуально-психологічних властивостей підозрюваного/звинуваченого/підсудного можуть бути: необхідність встановлення обставин, що впливають на ступінь відповідальності особи; встановлення мотивів та механізму кримінальних дій, умов, що сприяли здійсненню злочину; також, з метою встановлення адекватного покарання (з урахуванням індивідуального підходу).

Основні питання, що ставляться на розв’язання даного предметного виду експертизи:

  • Які індивідуально-психологічні особливості підозрюваного/звинуваченого/ підсудного?
  • Чи могли зазначені індивідуально-психологічні особливості суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованого діяння?

З позиції цього предметного виду експертизи, індивідуально-психологічні особливості в разі суттєвого впливу на поведінку особи під час скоєння кримінального правопорушення — обмежують здатність людини в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, або здійснювати їх довільну регуляцію та контроль в зазначений період часу.

З юридичної точки зору, визнання впливу суттєвим, може виступати пом’якшуючою провину обставиною. Висновок експерта, що виявлені індивідуально-психологічні особливості знайшли відображення в поведінці людини під час скоєння правопорушення, але не мали суттєвого впливу, будь-яких юридично значущих наслідків не матиме.

Психологічна експертиза фізіологічного афекту та інших емоційних станів, що суттєво впливають на свідомість та діяльність.

Кваліфікація експертом фізіологічного афекту, або інших емоційних станів, що суттєво впливають на свідомість та діяльність, є психологічною передумовою кваліфікації «сильного душевного хвилювання» (за наявності юридичних складових).

Основними питаннями, що розв’язує експерт є такі:

  • Чи знаходився підозрюваний/звинувачений/підсудний в момент вчинення правопорушення в стані фізіологічного афекту?
  • Чи знаходився підозрюваний/звинувачений/підсудний в момент вчинення правопорушення в будь-якому емоційному стані, що суттєво впливає на свідомість та діяльність?

Для експертного аналізу емоційного стану особи на момент вчинення нею правопорушення важливі результати судово-медичного дослідження потерпілої особи, неформальні показання свідків щодо індивідуально-психологічних властивостей потерпілого та підозрюваного/обвинуваченого, типових конфліктів та особливостей поведінки у конфлікті, також докладні, бажано власноручні, у вільній формі надані пояснення підозрюваної/обвинуваченої особи щодо характеру взаємовідносин з потерпілим, обставин, що призвели до злочину, а також детальні пояснення щодо обставин скоєння правопорушення.

Експертиза психологічного впливу.

Потреби практики сьогодні формують новий предметний вид психологічної експертизи — психологічна експертиза психологічного впливу (насамперед шахрайських дій). Експертизи такого роду можливі з використанням понятійного апарату соціальної психології.

При проведенні психологічних експертиз щодо шахрайської діяльності певних організацій, що застосовували психологічний вплив, головними завданнями є встановлення наявності/відсутності ознак психологічного впливу на потерпілих, кваліфікація виду та форми такого впливу, механізму впливу, а також потенційне значення досліджуваного психологічного впливу на волевиявлення сприймаючої аудиторії.

Така зацікавленість обумовлена тим, що для юридичної кваліфікації дій підозрюваних осіб саме як шахрайських, найважливішим є не традиційний, індивідуально-психологічний аспект дослідження, а саме соціально-психологічний.

Категоричність відповідей експерта-психолога на питання, що ставить перед ним заявник (чи суд, досудове слідство), стосовно наявності/відсутності застосування психологічного впливу з боку певних осіб/організацій, його виду та дії на волевиявлення сприймаючої аудиторії залежить від повноти матеріалу, який характеризує діяльність цих осіб/організацій та надається досудовим слідством.

Необхідними матеріалами та документами, аналіз яких надає можливість відповісти на вищезазначені питання є наступні:

  • показання потерпілих, свідків та підозрюваних/обвинувачених по справі, розгорнуті і неформальні стосовно різних етапів діяльності осіб/організації;
  • відео матеріали заходів з психологічним впливом, навчальні матеріали;
  • методичні розробки, літературні джерела;
  • тексти лекцій виступів ведучих;
  • музичний супровід, тощо.

Надані на дослідження матеріали повинні надавати максимально повне уявлення стосовно особливостей функціонування певних осіб/організації, різних етапів її діяльності.

Психологічна експертиза комунікативної діяльності за відео матеріалами.

Передбачає аналіз комунікативної діяльності осіб за наявними відеоматеріалами, аналіз співвідношення вербальних та невербальних складових їх комунікативної взаємодії, тощо.

Експертиза психологічного стану особи, що закінчила життя самогубством.

Основні питання, що розв’язує експерт-психолог при проведенні цього виду експертизи:

  • В якому психологічному стані знаходився підекспертний в період, що передував його смерті (самогубству)?
  • Чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями обвинуваченого (наприклад, погрози, жорстоке поводження, приниження людської гідності, тощо) та психологічним станом підекспертного в період, що передував його смерті (самогубству)?

Психологічна експертиза неповнолітньої особи підозрюваного/обвинуваченого.

Основні питання, що розв’язує експерт-психолог при проведенні цього виду експертизи:

  • Чи наявні у неповнолітнього ознаки відставання в психологічному розвитку, які не пов’язані з психічним розладом?
  • Чи міг неповнолітній на час вчинення кримінального правопорушення усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій, або керувати ними? Якщо міг, то чи в повній мірі?

Психологічна експертиза здатності свідка адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи та давати про них свідчення.

Основним питанням, що розв’язує в цьому разі експерт-психолог є наступне:

  • Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня психічного розвитку адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати по ним відповідні свідчення?

Психологічна експертиза потерпілих вирішує наступні питанні:

  • Чи здатна підекспертна особа з урахуванням його/її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня психічного розвитку адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати по ним відповідні свідчення?
    При проведенні цього виду експертизи експертом здійснюється оцінка суб’єктивної сторони особливостей сприйняття певних подій потерпілим, що передбачає врахування наступних факторів: рівня психічного розвитку особи, особливостей розвитку аналізаторів, індивідуально-психологічних особливостей, емоційного стану в період вчинення відносно потерпілої особи кримінальних дій. Проведення експертизи передбачає аналіз впливу цих факторів на здатність особи адекватно сприймати важливі для справи обставини та давати відповідні показання.
  • Чи здатна потерпіла особа (у справах по зґвалтуванню) з урахуванням рівня її психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану, розуміти характер та значення дій, що вчинені відносно неї, та чинити опір?

Стаття 7. Визнання Регламенту. Угода

Комісія приймає заяву на проведення експертного дослідження/експертизи до розгляду за наявності Заяви про приєднання до цього Регламенту в розумінні ст.634 ЦК України і може бути укладена лише шляхом приєднання замовника — громадянина, захисника/адвоката до всіх її умов в цілому шляхом надання Асоціації Заяви про приєднання (додаток №1 до цього Регламенту) в порядку, передбаченому цим Регламентом.

Угода або додатки до неї можуть містити спеціальні положення з окремих процесуальних (процедурних) питань, стосовно яких цей Регламент дозволяє експертам та заявнику (сторонам) на власний розсуд та за взаємною згодою відступати від його приписів.

Стаття 8. Форма угоди

Угода вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами або якщо така угода укладена шляхом обміну листами, телеграмами, повідомленнями з використанням електронних засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію волевиявлення сторін.

Угода може мати вигляд заяви про приєднання до цього Регламенту за умови, що такий документ укладений у письмовій формі є таким, що робить Регламент частиною договору.

Заява про приєднання має автономний характер та повинна тлумачитися як угода, що не залежить від інших умов цього Регламенту як основи договору між сторонами.

Стаття 9. Компетенція Комісії

Заявник має право заявити клопотання про відсутність компетенції Комісії до початку проведення експертного дослідження/експертизи по суті поставлених питань.

Питання про наявність або відсутність формальних підстав передачі кожної конкретної заяви на розгляд експертам, включаючи питання про наявність чи відсутність угоди, а так само законодавчих заборон щодо експертних досліджень з такого приводу вирішує Голова Комісії з питань психологічних експертиз Асоціації психологів України.

Ухвала Голови Комісії щодо питань наявності або відсутності компетенції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Розділ 3.
ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗАЯВОЮ

Стаття 10. Порядок подання заяви на проведення експертних досліджень/експертизи та доданих до неї матеріалів

Заявник подає заяву та додані до неї документи до Секретаріату Асоціації психологів України.

Заявник має додати до заяви копії документів, які мають бути досліджені експертами в необхідній кількості.

Днем отримання заяви вважається день її вручення Секретаріату, а в разі відправлення її поштою — дата штемпеля поштового органу місця відправлення на конверті.

Стаття 11. Зміст заяви

У заяві має зазначатися:
Назва Комісії з питань психологічних експертиз Асоціації психологів України;
Дата подання заяви;
Найменування, код ЄДРПОУ та адреси заявника, що є юридичною особою; прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце реєстрації (проживання) і місце роботи, ідентифікаційний номер заявника, що є фізичною особою;
Прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, у випадках, коли заява подається представником;
Посилання на знайомство з текстом цього Регламенту та згода з його положеннями;
Запит/питання, які ставить заявник перед експертами;
Перелік письмових матеріалів, які додаються до заяви.
Заява має бути підписана заявником або його представником. При підписанні заяви представником обов'язковим є додавання належним чином засвідченої копії документа, що засвідчує повноваження такого представника.

В одній заяві може бути об’єднано кілька запитів, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими матеріалами.

Стаття 12. Документи, що додаються до заяви

До заяви додаються:

  1. Медична документація, особова справа, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.
  2. Документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
  3. Документ, що підтверджує сплату заявником внеску на статутну діяльність Асоціації та/або інших зборів, платежів відповідно до угоди про витрати;

Заявники можуть посилатися на документи чи інші обставини, які вони подадуть чи викладуть у подальшому при проведенні експертних досліджень, про що окремо зазначається у заяві.

Детальніше: Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджені наказом Міністерства юстиції України08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).

Стаття 13. Визначення ціни

Ціна експертного дослідження визначається виходячи з презумпціонального розміру винагороди експерта, його статусу, кваліфікації, витраченого ним часу на проведення досліджень, обставин, що впливали чи можуть впливати на його роботу та розраховуються на основі базисного рівня розміру компенсації у вигляді мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

При цьому за основу приймається презумпційна винагорода, тобто рівень місячного заробітку професіонала в сфері психології 6 МЗП (середній заробіток особи у м. Києві) помножений на коефіцієнт кваліфікації експерта: 0,5 за кожен рік професійної практики (так коефіцієнт 5 = 10 рокам практики).

Якщо у заяві об’єднуються два або більше запитів на проведення експертних досліджень, то ціна такої заяви буде визначатися ціною усіх експертних досліджень у сукупності.

Стаття 14. Рецензування (заперечення) на експертне дослідження/експертизу

З метою контролю та всебічного вивчення поставлених перед експертом питань заявник може просити Комісію подати експертне дослідження на рецензію до будь-якого самоврядного (автономного) дослідницького державного вищого навчального закладу, який в межах компетенції, наданої законодавством України та його Статутом, самостійно вирішує питання підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, атестації та розподілу висококваліфікованих фахівців, виховання національно свідомої інтелігенції.

Оплата такого рецензування здійснюється заявником додатково або самостійно.

Стаття 15. Усунення недоліків — рецензування

Якщо рецензування виявить недоліки в експертному дослідженні та наведе вагомі аргументи щодо цих недоліків Голова Комісії скликає нараду експертів, які брали участь в досліджені та пропонує усунути виявлені рецензуванням недоліки протягом 5 календарних днів з моменту одержання ним тексту рецензії.

В разі вмотивованої не згоди експертів Комісії з висновками рецензії остання залишаються без розгляду та повертається заявнику. Голова Комісії може надати додатковий час для усунення недоліків дослідження та внесення рекомендацій рецензії, при цьому цей час не включається в обумовлений строк експертного дослідження.

Стаття 16. Відмова в експертному дослідженні/рецензуванні та повернення матеріалів

Голова Комісії може відмовити заявникові в проведенні експертного дослідження/експертизи, якщо дійде висновку про відсутність або недостатність матеріалів необхідних для роботи експертів.

Якщо заявник не сплатив внесок/ціну/збір у розмірах та в строк, передбачені цим Регламентом Голова Комісії може надати додатковий строк для їх сплати, при цьому матеріали заяви вважаються такими, що залишені без руху, або відмовити в проведенні експертного дослідження про що повідомляється заявникові.

Стаття 17. Початок експертного дослідження/ експертизи

Голова Комісії протягом 5 робочих днів з моменту отримання належно оформленої заяви з додатками видає наказ про проведення експертного дослідження по заяві.

В наказі зазначаються правові підстави такого дослідження, у випадках, передбачених Регламентом визначається розмір внеску/збору, що підлягає сплаті, та строк його сплати.

Крім цього, призначаються експерти, а в передбачених випадках заявникові пропонується обрати (погодити) експерта із списку експертів.

Заявники можуть знайомитися з текстом цього Регламенту, Положенням про Комісію з питань психологічних експертиз Асоціації психологів України, іншими документами на офіційному інтернет-сайті Асоціації психологів України

Стаття 18. Процесуальні строки та порядок обміну документами

Строки, що передбачені цім Регламентом або встановлені Комісією відповідно до її повноважень, починають обчислюватись з дня, наступного за тим, з якого починається строк.

Якщо день, з якого починається строк, є святковим або неробочим, строк починається обчислюватись у перший наступний робочий день, якщо не зазначено іншого. Якщо останній день строку є святковим або неробочим, такий останній день переноситься на найближчий робочий день, наступний за таким святковим або неробочим днем.

Повідомлення та документи вважаються надісланими в день їх відправлення поштою (рекомендованим листом) або в день, коли були отримані особисто заявником або/чи його представником під розписку, або в інший спосіб, узгоджений між сторонами та Комісією.

Рецензія направляється заявникові лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.

Всі інші документи і повідомлення можуть бути направлені звичайним листом, або телефаксом, телеграфом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку.

Розділ 4.
ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ЕКСПЕРТІВ ТА РОБОТА КОМІСІЇ

Стаття 19. Експерти

Експертом може бути особа, що має вищу психологічну освіту, достатній досвід практичної діяльності в сфері психології та яка призначена Головою Комісії Правління з питань психологічних експертиз Асоціації психологів України або обрана заявником з числа експертів, які входять до складу Комісії або з членів Асоціації психологів України.

Експерт має бути незалежним та неупередженим, мати необхідні знання та досвід для проведення експертних досліджень. Експерт не може бути представником сторони у судовій справі.

Стаття 20. Підстави для відводу експерта

Відвід експерта може бути заявлено у таких випадках:

  1. Якщо виникли обґрунтовані сумніви в його незалежності та неупередженості;
  2. Якщо він є близьким родичем кого-небудь з підекспертних осіб;
  3. На його власне прохання або за спільним обґрунтованим рішенням Комісії;
  4. Тривалого, протягом більш ніж одного місяця від дня призначення експертом, невиконання ним обов’язків за конкретним експертним дослідженням;
  5. Якщо експерт бере участь у роботі, яка пов’язана з виконанням ним службових повноважень за його основним (іншим) місцем роботи;
  6. Інші підстави відводу чи самовідводу експерта передбачені чиннім законодавством України.

Стаття 21. Порядок відводу експерта

Заявник протягом трьох робочих днів після того, як йому стали відомі обставини, визначені в статті 20 цього Регламенту, має право подати заяву про відвід експерта до Секретаріату Асоціації, або Голові Комісії.

Заява про відвід експерта має обов’язково містити інформацію про мотиви та підстави відводу, час, коли сторона дізналася про ці факти та обставини, а також інші відомості, що стосуються суті відводу.

Питання про задоволення заяви про відвід експерта вирішується одностайним рішенням Комісії, при цьому експерт, якому заявлено відвід, участі у голосуванні не бере, або Головою Комісії, в разі, якщо відвід заявлено одноособовому експерту, або всьому складу експертної групи, чи двом і більше експертам зі складу експертної групи, протягом трьох днів від дня подання заяви, про що виноситься рішення.

У випадку задоволення заяви про відвід, експерт вважається відведеним з моменту задоволення такої заяви.

В разі задоволення заяви про відвід експертна справа передається на розгляд іншому експерту або експертній групі, яка має бути сформована в порядку, передбаченому цим Регламентом.

В разі, якщо відведено одного експерта з колегіального складу експертної групи, то такий експерт замінюється в тому ж порядку, в якому він був призначений (обраний). В такому разі експертне дослідження зупиняється до формування повного складу експертів.

Експерт має право заявити про самовідвід та без зволікання повідомити Комісію чи заявника про підстави такого самовідводу, що виникли після початку робіт над експертним дослідженням. Юридичні наслідки самовідводу є ідентичними наслідкам відводу.

Стаття 22. Припинення повноважень експерта, експертної групи.

Повноваження експерта припиняються внаслідок фізичної або юридичної неспроможності виконувати покладені на нього функції відповідно до цього Регламенту, відводу (самовідводу) та з інших поважних причин.

Рішення про припинення повноважень експерта приймається Комісією чи Президентом Асоціації.

Комісія чи Президент доводить до відома лише резолютивну частину рішення відносно припинення повноважень експерта. Мотиви такого рішення не повідомляються заявникам та іншим учасниками експертної групи.

Повноваження експерта, який проводить експертні дослідження, припиняються після прийняття заявником результатів його роботи.

Стаття 23. Заміна експерта

Процедура заміни експерта відбувається за взаємною згодою учасників процесу або у випадку відводу (самовідводу), припинення повноважень експерта відповідно до цього Регламенту.

Експерт, повноваження якого припинені згідно зі статтею 23, замінюється іншим експертом в порядку, передбаченому цим Регламентом.

Стаття 24. Підготовка матеріалів експертного дослідження

Попередню підготовку матеріалів до розгляду експертом здійснює Голова Комісії або секретар , який передає матеріали призначеному (обраному) експерту.

Експерт перевіряє стан вихідних матеріалів і за необхідності вживає додаткових заходів з підготовки до експертного дослідження, зокрема може витребувати від заявника письмові пояснення, докази та інші додаткові документи.

Стаття 25. Формування складу Комісії

Комісія з питань психологічних експертиз формується відповідно до Положення про неї за принципом: основний склад (дві третини членів Комісії) та динамічна група експертів (одна третина).

Основний склад Комісії формується за поданням Голови з числа членів Асоціації, експертів і затверджується Правлінням строком на два роки.

Динамічну групу Комісії складають (за згодою) спеціалісти з різних галузей юридичної професії, а також спеціалісти інших (не юридичних) галузей, з огляду на міжгалузевий характер ініціатив Комісії.

Перевага у доборі експертів надається спеціалістам, що мають досвід експертної роботи. Динамічна група експертів погоджується Правлінням за поданням Комісії залежно від напрямку судових психологічних експертиз чи застосування в юридичній/адвокатській практиці.

Для проведення експертних досліджень особа призначається наказом Голови Комісії з числа експертів, затверджених Правлінням Асоціації.

Заявник може на власний розсуд визначати коло експертів, у тому числі одного (одноособовий склад експертної групи) або будь-яку кількість експертів (колегіальний склад).

Фахівці, які проводять експертні дослідження/експертизу, незалежно від їх кількості, у період таких досліджень називаються «Експертами».

Стаття 26. Засідання Комісії

Комісія проводить свої засідання відкрито. Учасниками засідань Комісії можуть бути члени Асоціації чи їх представники, а також експерти.

Стаття 27. Члени та учасники Комісії

У засіданнях комісії можуть приймають участь представники державних експертних установ.

Будь-яка плата за участь в роботі Комісії не стягується.

Організаційними формами діяльності Комісії є:

Поточна робота членів Комісії, спрямована на:
вивчення матеріалів, поданих на експертизу;
консультування здобувачів статусу судових експертів з питань процедур та стажування відповідно до вимог законодавства про судову експертизу;
підготовку висновків та рекомендацій за результатами експертизи;
допомогу захисникам/адвокатам у здійсненні ними свої професійної діяльності щодо застосування судових експертиз;

Засідання Комісії проводяться відповідно до плану не рідше одного разу у квартал.

На засідання Комісії виносяться питання про:
затвердження вироблених рекомендацій захисникам/адвокатам щодо застосування у своїй діяльності судових експертиз;
заслуховування звітів тимчасових експертних груп за результатами їх роботи;
розгляд питань про методичну допомогу членам Асоціації відповідно до чинного Регламенту та Положення про Комісію.

Комісія може проводити спільні засідання з Правлінням Асоціації.

Стаття 28. Права і обов’язки членів Комісії

Особи, які беруть участь у засіданні Комісії, мають право знайомитися з матеріалами експертної справи, брати участь в обговоренні, дослідженні матеріалів та доказів, задавати питання експертам та іншим особам, які здійснюють експертні дослідження, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення Комісії, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, оскаржувати рішення Комісії, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими цим Регламентом.

Члени комісії та її учасники зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів заявників, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 29. Форми роботи Комісії. Письмовий розгляд справи

Комісія розглядає письмові матеріали, що були подані експертами або залучені додатково в ході експертних досліджень.

Стаття 30. Робота Комісії в дистанційному режимі (із застосуванням технічних засобів зв’язку).

За клопотанням експертів або учасників Комісії на підставі її рішення експертна справа може бути розглянута в дистанційному режимі, тобто із застосуванням технічних засобів зв'язку, які забезпечують зв'язок між Комісією та експертом, що проводив експертне дослідження.

Обов'язковою умовою розгляду матеріалів Комісією в дистанційному режимі (із застосуванням технічних засобів зв'язку) є проведення огляду (дослідження) Комісії оригіналів додатків до заяви або інших поданих заявником доказів, на які він посилається на підтвердження своїх вимог та заперечень.

В разі роботи Комісії в дистанційному режимі члени та учасники повідомляються про час та місце її засідання в порядку, передбаченому цим Регламентом, та мають право прийняти участь у засіданні шляхом безпосередньої участі.

Участь в роботі Комісії через уповноважених представників не допускається.

Про проведення дистанційного засідання Комісії приймається відповідне рішення та завчасно повідомляються члени комісії, з обов’язковим зазначенням часу та місця засідання та зазначенням права прийняти участь у засіданні Комісії.

За клопотанням членів Комісії здійснюється технічна фіксація її засідання, що відбувається в дистанційному режимі, з долученням технічного носія інформації до матеріалів експертного дослідження.

Стаття 31. Протокол засідань Комісії. Технічна фіксація засідань Комісії.

На засіданнях Комісії ведеться Протокол. Члени Комісії вправі ознайомитись зі змістом протоколу та отримати його копію, яка засвідчується Головуючим, секретарем чи Президентом Асоціації.

Для ведення протоколу за згодою Комісії призначається секретар.

Протокол повинен містити:

  1. Найменування Комісії;
  2. Номер експертної справи;
  3. Місце, дату, час початку та час закінчення слухання справи;
  4. Прізвище, ім’я та по-батькові вали експертне дослідження;
  5. Повне найменування та/або прізвище, ім’я та по-батькові заявника, представників, перекладачів і інших учасників слухання;
  6. Вимоги заявника та виклад інших важливих заяв (клопотань) учасників слухань;
  7. Короткий опис ходу слухання;
  8. Вказівки та вимоги Комісії до експертів;
  9. Підписи Голови Комісії та секретаря;

Комісія протягом двох днів з моменту складання протоколу на підставі відповідного клопотання зацікавленого експерта може внести зміни та/або доповнення до його тексту. Не підлягають розгляду клопотання про зміну та/або доповнення протоколу, якщо вони подані з пропуском зазначеного дводенного строку.

Комісія на вимогу члена або за власною ініціативою забезпечує технічну фіксацію свого засідання, що передбачає аудіо запис. В разі здійснення технічної фіксації протокол судового засідання не ведеться. Технічний носій аудіо запису судового засідання залучається до матеріалів експертного дослідження.

Стаття 32. Призначення експертизи/експертного дослідження

Проведення експертного дослідження/експертизи або залучення експерта відбувається на підставі наказу, відповідно до чинного законодавства України.

В наказі Голови Комісії про призначення експертного дослідження /експертизи визначаються:

  1. Питання, які підлягають роз'ясненню експертом;
  2. Найменування та адреса експертної установи;
  3. Вимоги до заявників про надання необхідної інформації для підготовки достовірного висновку експертного дослідження/експертизи;
  4. Бажаний строк проведення експертного дослідження/експертизи.
  5. Порядок розподілу витрат за проведення експертного дослідження/експертизи.

Стаття 33. Рішення Комісії

Комісія постановляє своє рішення – затверджує чи не затверджує по суті експертне дослідження/експертизу з урахуванням строків, визначених статтею 36 цього Регламенту.

При колегіальному розгляді експертної справи рішення виноситься простою більшістю голосів Комісії.

Стаття 34. Вимоги до рішення Комісії

Рішення Комісії має бути винесено у письмовій формі та підписано Головою та секретарем.

Стаття 35. Виправлення та роз'яснення

Після одержання рішення Комісії, заявник може подати заяву про виправлення будь-якої помилки, допущеної в підрахунках, описки, друкарської, арифметичної помилки, чи іншої неточності аналогічного характеру як в рішенні Комісії так і в експертному дослідженні.

Комісія за умови обґрунтованості заяви, зазначеної абзаці 1цієї статті, протягом десяти днів виносить відповідне рішення щодо внесення виправлення. Таке рішення визнається невід'ємною складовою частиною експертного дослідження.

Розділ 5.
ЕКСПЕРТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Стаття 36. Строк розгляду матеріалів

Строк експертного дослідження становить два місяці від дня першого засідання експерта або експертної групи.

У випадках особливої складності досліджуваних матеріалів або наявності інших обставин, що вимагали з’ясування експертом Голова Комісії може продовжити строк дослідження до п’яти місяців, про що виносить мотивоване рішення.

За згодою заявника, або за наявності інших обставин, що ускладнюють експертні дослідження, строки можуть бути продовжено Президентом Асоціації.

Стаття 37. Місце експертних досліджень

Місцем проведення експертних досліджень є місцезнаходження Асоціації психологів України. Місцезнаходження Комісії не обмежує експерта чи експертну групу в праві визначати місця проведення експертних досліджень.

Комісія може проводити засідання у будь-якому місці, яке він вважає належним з урахуванням досліджуваних обставин.

Комісія може зібратися у будь-якому місці, яке вона вважає належним, для роботи з заявником, огляду матеріалів звернення, експертної справи, доказів, предметів, майна, тощо.

Стаття 38. Мова експертного дослідження

Експертні дослідження провадяться українською мовою, якщо заявник та експерти не домовились про інше, або іншою мовою у випадках, передбачених чинним законодавством України про мови.

Не потребують перекладу на українську мову документи, складені російською мовою.

Заявник може подавати експертам документи, складені іншими мовами, за умови їх згоди або згоди Комісії. Ці документи не потребують перекладу в разі, якщо їх зміст відомий та зрозумілий експерту та Комісії, що має бути підтвердженого їх письмовими заявами чи про що має бути зазначено в експертному висновку.

На прохання сторони, яка не володіє українською мовою, Комісія, за рахунок заявника, забезпечує його послугами перекладача.

Документи, подані до Комісії іноземною мовою, повинні бути у відповідних випадках належним чином перекладені на українську мову.

Стаття 39. Правила і процедури. Вимоги до методів експертної оцінки.

Заявники, визнавши цей Регламент, вважаються такими, що вирішили застосовувати у процесі експертних досліджень процесуальні правила, визначені цим Регламентом.

Вимоги до методів експертної оцінки:

  • а) методики мають бути однозначно сформульовані щодо мети, предмету і області застосування методики. Предмет, діагностичний конструкт (концепт), повинен бути сформульований у теоретичних поняттях і співвіднесений на теоретичному рівні з системою релевантних концептів.

    Повинна бути чітко виділена область застосування, під якою мається на увазі особливе соціальне середовище або сфера суспільної практики (виробництво, медицина, сімейне життя і т. п.), контингент досліджуваних (стать, вік, освіта, професійний досвід, соціальний статус).

    Повинні бути конкретизовані мета використання результатів: для прийняття правових, адміністративних рішень і т. п.; інструкції із застосування забезпечуються зазначенням на необхідну кваліфікацію експертів, їх необхідна кількість для отримання надійних даних за методом незалежних оцінок;

  • б) інструкції по застосуванню повинні пройти спеціальні випробування на однозначність їх виконання експертами по відношенню до еталонного набору даних (текстів, малюнків, звуко-або відеозаписів і т. п.);
  • в) процедура обробки результатів повинна включати в себе таке документування проміжних етапів обробки, яке дозволило б перевірити ще раз кінцевий результат іншому експерту;
  • г) користувачі-розробники повинні мати можливість відтворити нормативне дослідження з вимірювання показників узгодженості на еталонному наборі даних;
  • д) методики мають проходити атестацію в рамках головних методичних організацій в обов'язки яких входить складання бібліотек «атестованих психодіагностичних методик». Вся інструктивна література з методиками, які не пройшли атестацію, не може вважатися придатною для застосування у практичній психології. Це не виключає можливість застосування неатестованих методик в дослідницьких цілях.

На відміну від психіатричної експертизи психологічна досліджує психічні прояви, що не виходять за межі норми, тобто не є патологічними.

Розділ 6.
ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТА

Стаття 40. Висновки експерта

Після проведення експертного дослідження /експертизи з урахуванням її строків, встановлених в наказі про призначення експертного дослідження /експертизи, експерт надає висновок у письмовій формі.

Висновок експерта — процесуальний документ, в якому викладаються висновки експерта-психолога (експертів), який проводив психологічну експертизу, вказуються обґрунтування, умови її проведення і описується процес експертного дослідження.

Якщо експерт, здійснюючи експертизу, встановить обставини, що виходять за межі поставлених перед ним питань, він вправі включити отримані ним дані до висновків експертного дослідження /експертизи.

Висновок експерта оголошується на засіданнях Комісії.

Суд чи будь-який інший державний орган відповідно до порядку, визначеному чинним законодавством може залучити експерта після того, як він подав усний чи письмовий висновок заявникові до безпосередньої участі у розгляді справи, де сторони судового розгляду можуть ставити йому запитання і залучати інших експертів (фахівців) для свідчення у спірних питаннях.

Суд за власною ініціативою чи за обґрунтованим клопотанням сторони може призначити повторну експертизу.

Стаття 41. Класифікація видів психологічних досліджень/експертиз

На психологічні експертизи поширюються класифікації, загальні для всіх експертних досліджень/експертиз.

  1. Одноосібна та комісійна експертизи: залежно від числа експертів, що проводять експертне дослідження.
    Одноосібна експертиза проводиться однією особою, що володіє спеціальними знаннями в області психології.
    Комісійна експертиза — це експертиза, проведена кількома експертами однієї спеціальності (або вузької спеціалізації). Зазвичай такого виду експертні дослідження потрібні у випадку особливої складності, трудомісткості або значимості у справі. Комісійна експертиза може проводитися одним експертом, який має знання в декількох суміжних галузях науки і техніки, або комісією експертів, кожен з яких володіє знаннями, що відносяться до двох суміжних наук.
  2. Основна і додаткова експертизи/експертні дослідження
    Основною є експертиза, призначена для вирішення поставлених перед експертами питань. Додатковою по відношенню до неї з'явиться нова експертиза, призначена у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю колишнього (основного) експертного висновку, але за відсутності сумнівів у достовірності його висновків.
    Додаткова експертиза проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку (нечіткості формулювань, їх розпливчастості, невизначеності і т. п.) не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження. Неповнота експертного висновку має місце, коли експерт залишив без уваги деякі з поставлених перед ним питань, звузив їх обсяг, досліджував не всі надані йому об'єкти і т. п.
  3. Експертизи первинні і повторні
    Первинна експертиза проводиться вперше у справі відносно даної особи. Повторна експертиза проводиться вдруге відносно даної особи при наявності сумнівів в обґрунтованості або правильності висновків первинної експертизи. У справі може бути призначено кілька повторних експертиз, які по порядку їх призначення іменуються другою, третьою, четвертою і т. д.
    Повторна експертиза проводиться у разі необгрунтованості висновку експерта або сумнівів у її правильності.
  4. Експертизи однорідні та комплексні
    Однорідні експертизи проводяться представниками однієї галузі науки, а комплексні — експертами — фахівцями різних галузей наукового знання. Комплексна експертиза — це експертиза, у якій беруть участь кілька експертів різних спеціальностей або вузьких спеціалізацій (профілів).
    У чинному кримінально-процесуальному законодавстві комплексні експертизи не передбачені. Незважаючи на це, такі експертизи отримують поширення. Комплексна експертиза має ряд особливостей, характерних рис. По-перше, в ній беруть участь кілька експертів різних спеціальностей (спеціалізацій) — звідси випливає поділ функцій між ними в процесі дослідження; по-друге, загальний висновок дається за результатами, отриманими різними експертами

Стаття 42. Обґрунтованість висновку експерта. Аргументованість, переконливість.

Висновок може бути визнано необгрунтованим, якщо викликає сумніви використана експертом методика, недостатній обсяг проведених досліджень, висновки експерта не випливають з результатів досліджень або суперечать їм і в інших подібних випадках.

Основна відмінність між додаткової та повторної експертизами полягає в тому, що при додатковій експертизі вирішуються питання, які раніше не були розв’язані, а при повторній — заново досліджуються (перевіряються) вже вирішені питання. Тому різний і процесуальний порядок таких експертиз. Додаткова експертиза доручається тому ж або іншому експерту, а повторна — іншому експерту або іншим експертам.

Обов'язковою умовою додаткової і повторної експертиз виступає наявність експертного висновку, що містить відповіді на поставлені питання (хоча б на частину з них) як результату попередніх експертних досліджень, однак це колишній висновок і його результат не задовольняє заявника з точки зору ясності і повноти або з позиції достовірності.

Стаття 43. Всі виправлення за текстом цього Регламенту мають силу та можуть братися до уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані та засвідчені підписами заявника та Голови Комісії.

Цей Регламент за своєю суттю є Угодою із заявником про проведення експертних досліджень/експертиз і складена при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою.

Заявник підписанням Заяви про приєднання стверджує, що текст ним повністю прочитаний, положення Регламенту зрозумілі, витрати погоджені та відповідають розумності за надання такого роду послуг.

Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними реквізитів та зобов’язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов’язаних із ним несприятливих наслідків.

Прокоментувати: